Борцям за волю України

     Минають  століття за століттями. Вони приносять народам світу різну долю. Одним вона всміхається і дає можливість вільно  розвиватись,  рости і процвітати, інших – цурається, переслідує,  ставить на шляху різні перешкоди.

         Чи є на світі такий народ, чия земля була б так напоєна кров’ю і засіяна кістками його синів і дочок,  як українська? Наш  волелюбний народ  терпить і страждає, але,  немов та скошена трава, пускає  все нові і нові паростки і пнеться  до волі, до світла, до сонця. Та грубий  і тяжкий чобіт прохожого  зайди постійно пригинає її до землі, не дає можливість  випрямитись.

         Український народ пройшов довгий і нелегкий шлях поневолення,  офіруючи на вівтар свободи мільйони людських жертв. Хоч як нас цуралася доля, до лав  борців за волю і незалежність постійно вливались  все нові і нові сили  української нації.

        Заступник директора по роботі з дітьми  Топольницька О. І.  разом з класним керівником  3-А класу  Заліщицької державної гімназії Грушко Н. А. провели годину пам’яті  «Борці за волю України», присвячену Року  повстанської звитяги на Тернопільщині. Бібліотекар  розповіла дітям про бій  вояків УПА під селом  Шумляни  Підгаєцького  району, який відбувся 14 квітня 1960 року  і став  основною причиною   святкування.

       Гімназисти довідались про участь юнаків і дівчат у Визвольних Змаганнях, які,  виховані  на традиціях  стрілецької слави, клали  життя  за  Державність нації  на теренах Заліщицької землі.  У сумному переліку  жертв визвольної боротьби понад 1050 Героїв-борців. Розповідь  бібліотекаря доповнювала презентація підготовлена  Наталією Анатоліївною  про мужність і героїзм вояків УПА. Діти мали можливість  почути спогади про бойові  дії на території сіл нашого району із книги  В.Мизака «За тебе, свята Україно» та районного часопису «Колос».

       Із зворушенням  і журбою у серці  гімназисти читали присвяти  мужнім борцям, написані  нашими земляками та уродженцем  Заліщанщини  В.Дроздом.

        Вдячні нащадки збудували  символічні могили воїнам. Стоять вони у  кожному селі, височіють до небес. Ці могили не з вітром говорять, а  промовляють  мовою історії  до живих людей і стоять на сторожі нашого життя.