Нам треба голосу Тараса

Все йде, все минає…Та залишається пам’ять, добра слава про людей, які мандрують у світі в пошуках істини та правди. Минає 200 років від дня народження Шевченка – славного сина українського народу. Але й сьогодні він живе між нами.

Кожне слово Т.Г.Шевченка ніби із сьогоднішнього дня. Читаємо його твори. Вони допомагають осмислити минуле та зазирнути в майбутнє, відкрити для себе нове в мудрих рядках його творчості.

Кожне українське покоління знаходить і знаходитиме в безсмертній творчості Великого Кобзаря те, чого шукає, знаходитиме наснагу і силу до боротьби, зцілення віри в здійснення тих великих і шляхетних ідеалів, що їх голосив своїм полум’яним словом Великий Пророк – Тарас Григорович Шевченко.

Історія життя Т. Г. Шевченка – це повість про те, якими сильними можуть бути любов і ненависть, коли вони народжуються з безмежної відданості народові, з жертовної готовності до кінця боротися з його ворогами.

Тарас Шевченко був голосом, совістю і піснею свого народу. Кобзар у власних поезіях висловив те, що сказав би сам народ, якби міг розповісти про все те, що таїлося на самому дні його душі. Він заговорив так, як народ ще й не гомонів, ніс віру в його майбутнє.

200 – річчю від дня народження Т. Г. Шевченка працівники Товстенської бібліотеки присвятили літературний вечір «Жива душа поетова святая» для учнів 7-Б класу.

Присутні мали можливість ознайомитися з книжковою виставкою «Вічне слово Кобзаря», оглядом літератури: «В моєму серці слово Кобзаря.». Читачі та працівники бібліотеки виконали літературну композицію «Його весна довіку не зів`яне, його Кобзар нікому не спалить». У виконанні Кучерявої Христини, Заяця Максима, Панчишин Анастасії, Бурштинської Діани, Проданика Владислава, Борейко Юлії, Бобика Богдана, Якимець Анни, Витрикуша Віталія звучали безсмертні поезії Кобзаря.

Благословенний Богом Шевчунко. Це велет Слова й Духу, він сповна виконав свою місію, засіявши в душу свого народу зерна національного самоусвідомлення, почуття гідності, людинолюбства, прагнення до волі, незалежності, єдності.

На найкрутіших поворотах історії нашої держави Шевченко завжди приходить до нас. Але й нам треба знову і знову йти до нього та вбирати в душу його палке слово.